0355521693
osvita_mon_otg@ukr.netНа освітньо-молодіжному полі України зараз успішно трудиться Дитяче Сокільство – інноваційна технологія, яка задіяна до громадівського виховання дітей та молоді. А раз так, то громади й мали б нею і послуговуватись, і опікуватись. Та не розрізнено це має відбуватись, коли одна-дві громади цим займуться, а інші навіть не знатимуть, що такі можливості мають. Має бути створений центр координації діяльності Дитячого Сокільства в Україні. І найкраще, щоб координацією цієї роботи зайнявся Державний Інститут сімейної та молодіжної політики України, із яким ми уже тривалий час співпрацюємо й виробив відповідні підходи до цієї роботи. Із постанням громад, постало й питання про громадівське виховання дітей та молоді у понадшкіллі, що за влучним висловом професора Сергія Болтівця із ДІСМПУ, є значно ціннішим за учорашнє позашкілля, до якого ніхто не мав діла. Бо якимось загумінковим віддавало лиш при його згадці. А хто працював із дітьми та молоддю там – у позашкіллі: та ніхто. Усе було пущено на самоплив і поталу. І лиш з постанням Дитячого Сокільства в Україні усе змінилось на інакше: вулиця та місце мешкання дітей стали тим простором, до котрого дотягнулась педагогічна рука. Зрештою, перекладеного на дитячі громадські організації, як це тепер відбувається у вихованні дітей та молоді, нічим не зміряєш – хіба що для рахунку й значилось. Ото й покликались ми, як не до пластунів, то до скаутів, хоч маємо своїх рідних Соколів та Козаків, які до процесів виховання дітей та молоді мають пряме відношення, але до цих процесів не були задіяні. Саме Українське Сокільство та Українське Козацтво мали б зайнятись вихованням дітей та молоді, бо це наше рідне українське виховання. А ми Українське Сокільство до громадівського виховання дітей та молоді якраз і задіяли – розробили цілу систему такої роботи, котра уже працює, що й Українське Козацтво могло б нею скористатись. Саме Державний Інститут сімейної та молодіжної політики й став нам на підмогу – допоміг перекинути місток виховання між школою та понадшкіллям із поміччю того ж таки Дитячого Сокільства, що організовується за місцем мешкання дітей. Правда, і тут є резерви для поступу – необхідно створити структуру, яка би відпрацьовувала такі механізми роботи із громадівською молоддю й на перспективу. А це міг би бути Інститут Дитячого Сокільства, організований на нашій таки базі, бо маємо напрацьований багатющий чвертьстолітній досвід такої роботи. І ДІСМПУ уже це робить: уклав дві Сокільські Угоди із громадами України: Монастириською та Пустомитівською на співпрацю по громадівському вихованню дітей та молоді, фактично легалізувавши в такий спосіб й Дитяче Сокільство в Україні. А це уже значний поступ Дитячого Сокільства на шляху до дітей та молоді.
РОМАН РАСЕВИЧ,
автор педагогічної технології “Сокільство”, дійсний член (академік) Української міжнародної академії оригінальних ідей (УМАОІ), член Національної спілки журналістів України та Української асоціації письменників, володар нагород України: “Будівничий України” (ВУТ “Просвіта”), “Відмінник освіти України” та “Антон Макаренко” (МОН України), “Сяйво добра” (Асоціація благодійників України), автор шістнадцяти книг та численних наукових статей у газетах та журналах.
25 вересня 2022 року.
0355521693