ДЕЩО ПРО ЦЕНТРИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИТЯЧОГОСОКІЛЬСТВА

Нам уже й до того дійшло, що й на цю тему поговоримо: про центри впровадження Дитячого Сокільства. Нагадаємо, що у попередньому записі ми писали про перспективні лінії розвитку Дитячого Сокільства, а тепер – про центри. До перспективних ліній відносимо: громадівську, усеукраїнську та європейську його функції. Зупинимось на громадівській, аби надалі й розвинути наступні. Громадівська функція добре вкладається у головні теперішні центри – школи, які найбільш зацікавлені у діяльності Дитячого Сокільства. Правда, над ними висить тягар гри “Сокіл”(Джура), яку вони аж ніяк не можуть відкинути, хоч і займаються нею сезонно – перед підсумковим змагом, тепер уже на рівні громади. Ніхто інший цього процесу не контролює, бо таких функцій немає – всі уже переведені у ранг консультантів. Але добре, як від тих консультантів має школа що брати?! На нашому рівні, монастириському, таку роль виконує сайт управління освіти, культури, молоді та спорту міської ради, куди начальник освіти поміщає відповідні матеріали, які ми йому пропонуємо. А він уже сам вибирає, що тут доцільне, як на нинішній день, а що почекає. Самоврядні ролі школи теж дозволяють це робити – звідки брати поради чи консультації в цьому плані. Ото й зрушилось з місця така непроста справа, як Дитяче Сокільство на Монастирищині, що й забігали кому треба, чи ще й у щось вірять: по якому праву директор надсилає нам інформацію про діяльність Дитячого Сокільства у його школі. Та й Сокільські Угоди у Монастириськах та Пустомитах для того й укладались, аби ми одержали для роботи відповідні повноваження. А хто у цих питаннях не дуже, то просимо їх відкрити на сайті Управління освіти у розділі “Дитяче Сокільство”, й повторно прочитати, аби нарешті залишити це питання у спокої. А надсилають директори шкіл нам, бо знають – звідси одержать якраз те, що їм треба: консультування щодо  діяльності Дитячого Сокільства: до деталей усе написано-розписано для директорів шкіл на сайті управління освіти – готове, лише впроваджуй. Зрештою, не без узгодження із начальником управління освіти Монастирищини Володимиром Миколайовичем Сапою все це робиться! Питається, хто все таки стає на прю у Монастириськах проти такої важливої державницької справи, як Дитяче Сокільство: може варто нарешті їх уже на чисту воду?! … Ото й скористаються цим державним сайтом – і не лише  Монастирищина, але й уся Україна. Думаємо, що це питання у нас уже владналось, що й докорів поменшає: а чому саме – невдовзі й самі переконаються. А якщо буде треба, то й продовжимо роз”яснювати чому, а може й вищий рівень підключимо. Надіємось, що невдовзі матимем розмову на цю тему і в Тернопільській обласній державній адміністрації. То ж рахуймо, що Монастирищина Дитяче Сокільство уже має, бо Висоцька, Горішньослобідська та Горожанська школи про це нас повідомили – такого ж чекаємо і від інших шкіл громади. Запрошуємо налагодити цю роботу і на Коропеччині, бо донедавно ми були одним районом. Таким чином, ми заверстали його діяльність там, де постало, а тепер перемістимось на вищий рівень – усеукраїнський. Не можемо ми лиш про те саме: Монастириська та й Монастириська, ніби інших громад в Україні немає. Вони то є, але такого рівня осягнення Дитячого Сокільства як тут, то нема ніде, бо діяло тут повних чверть століття, то й педагогіка відносин, а по теперішньому: виховання у товаришуванні (термін професора Сергія Болтівця), ніхто його не має і про нього не знає. І не тому не знає, що його не навчили – нікого не навчили, така була система підготовки кадрів: навчити виховання примусом, а тепер виховання у товаришуванні. Хоч і Сокільські Угоди є  підписані у Монастириськах та Пустомитах, але Пустомити ще не дійшли до того рівня, аби директори шкіл ініціювали постання Дитячого Сокільства у своїх школах, як це зробили у Монастириськах. Але після кроків Монастириськ, думаємо, що й Пустомити підуть. А тепер уже треба центра. І таким може стати Науково-Практичний Центр Дитячого Сокільства в Україні (скорочено: НПЦДСвУ), від Українського Державного Університету (УДУ) імені Михайла Драгоманова, під чиєю орудою тепер і перебуває Дитяче Сокільство, бо УДУ імені Михайла Драгоманова став спадкоємцем Державного інституту сімейної та молодіжної політики України (ДІСМПУ), а це уже конкретний його дашок від Міністерства освіти та науки України. То ж кому треба на догоду, скажемо: і це Дитяче Сокільство уже має. А тепер уже легко буде перейти й до європейського рівня його осягнення, бо звідки прийшло до нас Дитяче Сокільство: Чехії-Словенії, туди й вернеться. Уже вертається із досвідом, який опублікувала Рада Європи, аби доставити Дитяче Сокільство й до країн Європи. То й ми тут не можемо стояти осторонь й чекати, що само туди дійте: маємо наводити контакти із тими країнами, які захочуть Дитячого Сокільства в себе. І ми готові їм таку допомогу надати. Ось так коротко увесь той ракурс осягнення Дитячого Сокільства та перспективні лінії, про які ми хотіли розповісти на цей раз.

З ПОВАГОЮ, СОКІЛЬСЬКИЙ ОРУДНИК, РОМАН РАСЕВИЧ

01.06.2023 року