0355521693
osvita_mon_otg@ukr.net“Сокільськими раменами” завершується наш сокільський цикл книжок, які ми написали із Професором Сергієм Болтівцем на тему Українського Дитячого Сокільства (мої тексти, а його передмови). Вони й становитимуть Сокільське Десятикнижжя. Вісім книг ми уже опублікували, дев”ята уже підготовлена до друку, а десята якраз пишеться. Не буде великим винаходом сказати, що у цих процесах ми мало що й узагальнимо, бо все те, що написано в опублікованих, зводиться до одного: починатись і закінчуватись усе має на рівні шкіл громади і самої громади. Інакше й не придумаєш, бо саме громада й мала б бути зацікавлена в організації комфортного середовища проживання дітей, то й мала б мати відповідну технологію реалізації такого задуму. І ми цей задум зреалізували спочатку у школах Монастирищини, а тоді й усього Тернопілля, аби пропонувати його й усій Україні. І розкривається цей задум усім єством існування і діяльності виховної практики – технології “Українське Дитяче Сокільство”. І це ніяка не громадська організація, а система, яка має прийти в українську школу, аби тут повноцінно жити. І головне, що ця система в корені відрізняється від учорашньої радянської, котра за основу брала клас, а нова система такою основою бере соколиний ключ, різновіковий він за своєю природою, бо так як діти живуть на одній вулиці за місцем свого мешкання, так і гуртуються. Ще й очолюють соколині ключі не “класні керівники”, а “класні старшокласники”, які приходять на підмогу школі. Адже навчені життєвим досвідом діти старшого віку, сповна можуть очолювати соколині ключі і давати собі раду у вряднуванні ними. Тому, а таки технологія має працювати на виховання, а не лиш серце, яке маємо віддавати дітям, бо того серця на кожного точно не вистачить. То ж повертаючись до сокільських рамен-опор, скажемо, що ніхто не прийде у громаду будувати нам Українське Дитяче Сокільство – лиш як самі його побудуємо для дітей, то й будемо мати. То й не дивуймось коли називаємо причетних до побудови Українського Дитячого Сокільства: гуманітарія громади, керівника центру профрозвитку, керівника управління освіти, керівників освіти громади. Ось так сукупно й мають усі працювати, аби Українське Дитяче Сокільство у громаді постало. І це не лише у Монастириськах, де воно постало, але й по усій Україні. А вже хто стане йому на підмогу, то залежить від перерахованих вище осіб: зможемо більше осягнути – матимем більше, а менше, то й матимем менше. А щодо легалізації, то Українське Дитяче Сокільство таке випробування пройшло: його визнав Державний інститут сімейної та молодіжної політики України (ДІСМПУ) своїми Сокільськими Угодами, які він підписав із двома громадами України: Монастириською та Пустомитівською.
З ПОВАГОЮ, РОМАН РАСЕВИЧ,
автор педагогічної технології “Дитяче Сокільство”, дійсний член Української міжнародної академії оригінальних ідей (УМАОІ), лауреат Міжнародної премії “Культурна дипломатія”, володар Всесвітнього Ордену “Культурна дипломатія”, член Національної спілки журналістів України та Української асоціації письменників. “Будівничий України” (медаль ВУТ “Просвіта”).
21січня 2023 року.
0355521693